РАДОНИЦЯ – ВЕЛИКОДНЄ ПОМИНАННЯ, АБО ПРОВОДИ

Радоницею (маємо ще й таку назву) називають Великдень покійних. Радониця відзначається на дев’ятий день, у вівторок після Великодня, у Фомин тиждень. Це поминання відбувається на підставі спогадів про зішестя Ісуса Христа до душ померлих. Спрадавна поминання у Фомин тиждень називали Радавницею або Радуницею. Назва свята пов’язана з тим, що померлі в цей день радіють. Це перше поминання покійних після Великодня. Також, раніше в старовину Радоницю ще називали Навієм днем, що в перекладі з давньослов’янського - навій - мрець. На Радоницю у всіх храмах проходять заупокійні богослужіння.

На Радоницю було прийнято і так залишилося на сьогодні, сім’ями йти на кладовища, до могил своїх близьких і рідних, оплакувати, згадувати їх, переживаючи ще раз їхню втрату, ніби розмовляти з покійними, вірячи, що вони в цей день чують їх. Після оплакування починалася поминальна трапеза. Далі з покійними прощалися, залишаючи на могилах якусь частину від принесених частувань. Всі ці звичаї, як ми вже згадували, в цей день залишилися ще з дохристиянського часу, тобто з язичницьких обрядів.

Але Православна Церква не вітає розпивання на могилах, полишання прийшлими чарки горілки або якої-небудь їжі поряд з могилою або на могилі, і особливо не допускає розливання горілки на могилі покійного. У цьому проявляється образа пам’яті покійного. Церква вважає, що ці стародавні язичницькі звичаї не повинні наслідуватися православним християнином.

Після прибуття на могилу запалюють свічку, далі моляться, чекають священика і разом читають акафіст за упокій душ наших дорогих покійних і співають пасхальний тропар: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і сущим у гробах життя дарував». Після цього (як і напередодні)  прибирають могилу. Адже, само по собі кладовище, є священним місцем, де покояться тіла померлих, наших близьких, до їхнього воскресіння. І відповідно, могила є місцем майбутнього воскресіння померлого. Тому могилу потрібно тримати в чистоті й порядку.

Православна церква прикрашає могилу святим животворящим хрестом, який є символом нашого порятунку. Поставлений в землю хрест символізує, що тіло померлого в землі, а душа перебуває на небі.

Останнім часом поширився звичай відвідування людьми кладовищ і поминання покійних на свято Пасхи. Нагадуємо: це не відповідає усталеним звичаям Православної церкви. Перший день після Великодня, коли можна здійснювати поминання - Радониця.

ПРОВЕДЕННЯ ПОМИНАЛЬНИХ ДНІВ (РАДОНИЦІ) НА КЛАДОВИЩАХ РАЙОНУ19  ТА 20 КВІТНЯ

Настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці протоієрей отець Іоан:

19 КВІТНЯ

с. Підлиман – о 08-00 годині;

смт. Борова

09-00  – на кладовищі (по вулиці Колгоспній, біля тракторної бригади);

09-30 - на кладовищі    (Вільне Поле);

10-00 - на центральному кладовищі;

с. Новоплатонівка – 11-00 год.

с. Богуславка - 11-30 год.

20 КВІТНЯ

с.Гороховатка - 09-00 год.

с. Бахтин - 09-30 год.

Настоятель Свято-Миколаївського релігійного культурного центру та Храму Свято-Почаєвської ікони Божої Матері ієромонах Ігор

19 КВІТНЯ

с. Чернещина - 10-00 год.

с. Копанки - 10-30 год.

с. Вишневе- 11-00 год.

с. Шийківка- 12-00 год.

20 КВІТНЯ

с. Ізюмське - 9-30 год.

с. Дружелюбівка - 10-00 год.

Настоятель Свято-Вознесенського Храму ієрей отець Олексій

19 КВІТНЯ

с. Піски – Радьківські – о 10-00 годині - на центральному кладовищі.

о 13-00 годині - на кладовищі ( Красний кут).

20 КВІТНЯ

с. Вище Солоне – о 09-00 годині.

с. Нижче Солоне - о 10-30 годині - на центральному кладовищі;

о 12-00 годині - на кладовищі ( біля водонапірної башти).