ЗБЕРЕГТИ І ПРИМНОЖИТИ РИБНІ ЗАПАСИ

Весна повновладно вступає у свої права. Скресає крига на річках і водоймах, підвищується температури води. Саме в цей час починається нерест риби. Впродовж трьох місяців вона виходить із глибокої води на мілководдя для відкладання ікри. Допомогти природному процесу відтворення потомства в цей період покликана людина, аби не лише зберегти, а й примножити рибні запаси.

Як вони охоронятимуться? Як координуватимуться дії влади, правоохоронних органів, інспекторів рибоохорони, щоб запобігти браконьєрству на воді? Які штрафи накладатимуться на правопорушників?  Ці та інші питання розглянуті напередодні   нерестового періоду на нараді у Борівській райдержадміністрації, яку провів голова РДА Віталій Кіян. В ній взяли участь перший заступник  голови РДА Сергій Федченко, прокурор Борівського району  Євген Устименко, начальник Борівського РВ УМВСУ в Харківській області Віталій Куроп`ятник,  лісничий Борівського лісництва Олександр Лисенко, головні  інспектори Харківрибоохорони Юрій Шинкаренко, Володимир Мороз та керівник ТОВ а/ф «Промтех»  Сергій Черемисін.

Вони внесли свої пропозиції  щодо координації роботи  в цей відповідальний період. Враховуючи їх, прийнято рішення та розроблено спільний план заходів, якими передбачено створення оперативних   груп для проведення рейдів по узбережжю Червонооскільського водоймища, відпрацювання ринків та інше.  До цієї роботи передбачається залучити громадських інспекторів рибоохорони, представників громадськості, підприємців та рибалок, які  мають квоту на промисловий вилов риби.

До речі, як відзначалося на нараді, в нерестовий період на водоймах забороняється не лише  рибальство, а й пересування будь-яких плавзасобів. Адже це  може призвести до руйнування нерестилищ, порушення гідрохімічного режиму водойм, внаслідок чого гине відкладена ікра.

На нараді йшлося також про адміністративну та кримінальну відповідальність, до якої притягуватимуться порушники природоохоронного законодавства. Так, підкреслювалося, що відповідним законом України до Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення внесені зміни, які посилюють відповідальність за незаконний вилов, придбання або реалізацію об’єктів тваринного світу.

Згідно ст. 88 «порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного світу підвищено в три рази (від 3 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного світу чи без такої).

Ті самі дії, вчинені до об’єктів тваринного світу, які перебувають в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу від 9 до 24 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного світу чи без такої».

 Відповідно до другої частини ст. 249 Кримінального кодексу України «незаконне заняття рибним або іншим промислом, якщо це заподіяло істотну шкоду, карається штрафом від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3-х років».

Якщо застосовувались вибухові, отруйні речовини, електрострум, то передбачено покарання штрафом від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 3-х років з конфіскацією знарядь і засобів лову. Постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. №541 значно збільшені розміри для обчислення розміру шкоди за порушення законодавства про природно- заповідний фонд внаслідок незаконного добування об’єктів тваринного світу. Так, за  незаконно добуту рибу доведеться сплатити немалі кошти: за 1 судака - 510 грн, сома - 425, щуку - 340 , ляща - 170, плітку, плоскирку, окуня - 17,  рака - 25 грн.

…Всі,  кому не байдуже майбутнє рідної природи, повинні долучитись до роботи по захисту риби, не допустити її варварського знищення в період нересту, повідомляти відповідним органам  факти порушення природоохоронного законодавства України. Наша мета -  не лише зберегти, але й примножити рибні запаси місцевих водоймищ. Це - наш обов’язок перед тими, хто прийде за нами.

Любов МУХІНА.