ТВОЯ СПРАВА

Неси зернятко, кидай в чорнозем

Турботливо - ласкавими руками,

Випестуй не великим тиражем,

А неповторним дивом унікальним.

Нехай дозріє розум і душа,

Нехай шляхетністю просякне серце, -

Дбайливий життєдар не поспіша,

Бо лиш завершеність досягне сенсу.

Прищеплюй риси, притаманні тим,

хто Батьківщину зопалу не зрадить,

Не поступись обов'язком святим,

Не прогинайся користі заради.

Чола перед пихатим не схиляй,

Хай гідності плоди схиляють гілку

Аж до землі.

                         Люби, твори, чекай,

Носи нектар до сот щодень,

                                      мов бджілка.

Вінець твоїх трудів - твоє дитя,

Що виплекано з ніжної тканини

Думок і почуттів.

                           У майбуття

З твоїм благословенням

                                        він полине,

Твій учень...

Як не заздрити тобі!

Чимало є професій предостойних,

Та лиш твоя в безмежну голубінь

Для мрій торує шлях, загадок повний.

Ти - майже бог.

Тобі не до снаги

Лише матеріальне, не духовне.

Любити так не вміють і боги,

Як ти, Учителю.

Вклоняюсь молитовно...

Тетяна ЛУКІНОВА.