Із редакційної пошти

Чужої біди не буває

Доля розпорядилась так, що я і брат Василь Маков`євич, народившись у Берегометі, частину свого життя провели на Харківщині - батьківщині покійної матері. Згодом я переїхала на Буковину, а брат залишився у вас, одружився, працював на різних роботах у радгоспі імені Постишева. Його поважали місцеві жителі за працелюбність і готовність прийти на допомогу. Та сімейне життя не склалося, і довелось йому одиноко доживати до старості.

Скільки просила його переїхати до мене, не погоджувався, бо полюбив ваш далекий край і його людей. А днями сумна звістка надійшла: не стало нашого Василя. Я за станом здоров`я не могла поїхати забрати тіло, щоб похоронити. І тут на допомогу прийшли місцеві люди, які погодились виконати мою просьбу і здійснити його поховання на Харківщині.

Люди, які ніколи мене не бачили і не знали, які проживають від Буковини за тисячу кілометрів і яким нині живеться не солодко, бо від Борівського району, де проживав брат, до кордону з Донеччиною всього 15 кілометрів, і які дуже бояться військової агресії, радо прийшли на допомогу. Вони не думали про те, що ми западенці і про нас ходять різні чутки, а зрозуміли наше горе. Хочу від усієї дущі щиро подякувати і низько вклонитися голові сільради Станіславу Григоровичу Шафрану та підприємцю Олександру Олексійовичу Кириченку за їхню доброту, за те, що належним чином організували похорон і провели Василя в останню путь. Навіть пообіцяли вислати мені фотографії, а згодом поставити на могилі пам`ятник.

Тому я ще раз пересвідчилась у тому, що чужої біди не буває, що ми -українці - одна велика родина. Так і хочеться сказати: слава вам, дорогі харків`яни і Слава Україні!

З повагою, Надія Бердюк.

Жителька  смт Берегомет Чернівецької обл.