ОЦЕ ТАК РЕМОНТ!!!

Знаєте, я так люблю свою малу батьківщину Борову! І влітку, коли дозрівають плоди у садах, а м'який килим зелені, що ним вкрита земля, простягається аж до горизонту. І восени, коли з м'яким шелестом додолу летить листя, а легка павутина зачіпає тих, хто вирішив прогулятися прекрасного осіннього дня, коли повітря ароматне, пахнуть і сухе листя, і трава, прогріта сонцем. І взимку, коли всі дерева одягають розкішні білі шуби. І весною, коли після зимової сплячки оживає природа, небо стає більш блакитним і взагалі, весна - старт всьому живому.

І люблю кататися на велосипеді улюбленими вулицями Борової в будь-яку пору року і погоду.

Та ось проїжджаючи цими вихідними по дорозі, яка пролягає між вулицями Східна та Набережна, був просто шокований "ремонтом" дороги, який там проведено. У вибиті ями (так, дорога там була в жахливому стані) висипали як ви гадаєте що?.. Я сам спочатку не повірив своїм очам, але це справді так: на дорогу висипали крупний щебінь, перемішаний із землею.

Поки я дивився на таке чудо ремонту, повз проїхали декілька вантажних автомобілів (вантажністю не менше, ніж залізничний вагон), з-під колес полетів гравій, а я стояв на узбіччі, боячись навіть поворухнутися, бо не бачив куди далі рухатися. Після машин піднялася щільна хмара пилюки і поступово вітром її понесло у бік дворів.

За двором жіночка пасла гусей і я не втримався, аби не запитати її: «Як вам ремонт дороги? Стало краще?».

 На що вона відповіла зі сльозами на очах: «Ви знаєте, дихати нічим, кватирки не можемо відчинити, а випрану білизну слід вивішувати лише вночі, доки немає великого руху машин, бо вся пилюка летить у двір. Не лише дітям, дорослим дихати нічим. Ми вже просто задихаємося. Тож "дякуємо" за такий ремонт». І до цієї жіночки потім приєдналися інші жителі вулиць, які теж були дуже обурені.

Ось так. Зараз пилюка, після дощу буде грязюка. Як то кажуть, хотіли як краще, а вийшло як завжди…

З повагою, Ваш Гірчичник.