З  ІСТОРІЇ  ГАЗЕТИ

Щоб дійти до витоків історії, до самого почат­ку заснування газети, колишньому редактору районки Ігорю Наумовичу Ельштейну довелося їхати в архів до Києва, в Республіканську книжкову пала­ту. Ось про що він розповів в одному з номерів «Тру­дової слави».

З першим номером борівської газети мені не довелося ознайомитись, з другим - теж. А ось третій я уважно прочитав.

Переді мною був неве­личкий листок-багатотиражка, орган політвідділу недавно створеної МТС, датований січнем 1934 року. Всі матеріали його були присвячені організа­ційному і економічному зміцненню колгоспів, вихо­ванню у членів артілей ко­лективістських начал.

Першими газетярами Борівщини були редактор цієї багатотиражки Л.Можейко, інструктор по роботі з сількорами О.Білокобиленко та літпрацівник Сахаров.

У січні 1935 року знову було утворено Борівський район і багатотиражка пере­творилася у районну газету з тією ж назвою - „Ленінсь­кий шлях». Виходила вона 15 разів на місяць тиражем у 1300 примірників.

На її сторінках були роз­повіді про перші успіхи ко­лективних господарств, про людей праці, про учасників ВДНГ у Москві. До речі, з нашого району щороку май­же сто колгоспників, робіт­ників МТС і зернорадгоспу ставали учасниками цієї виставки, навіть стіннівку Шийківського колгоспу було там відзначено.

Один з виступів районки присвячено радісній події в колгоспі імені Кіро­ва (Вище Солоне), який 7 жовтня 1935 року першим в районі одержав держав­ний акт на вічне користу­вання землею.

9 травня 1938 року районна газета змінила свою назву на „Радянське село», більше як удвічі збільшила свій тираж, її ге­роями стали стахановці колгоспів, зернорадгоспу, МТС, підприємств. Районка активно втручається у всі сфери життя Борівщини. На її сторінках можна зустріти розповіді про те, як господарства, окремі бригади, передовики до­биваються успіху, критичні матеріали про недоробки і промахи, новини культур­ного життя.

Номер „Радянсько­го села» за 22 червня 1941 року повністю присвячений мирним справам. Передова стаття націлює борівчан на швидке і без­втратне комбайнове збирання врожаю, дру­кується список учас­ників ВДНГ 1941 року. І хоч газета повідоми­ла в кінці списку: „Далі буде» - її читачі так і не дочекалися закінчен­ня. Прийшла війна.

І вже наступний но­мер районки присвяче­ний мітингам, зборам трудящих, їх клятвам мужньо битися з воро­гом, по-ударному тру­дитися. Газета до са­мої окупації району гітлерівцями мобілізовувала борівчан на відсіч фашистам, по­відомляла про героїчні справи на полях і фер­мах району, про мужність земляків на фронті.

Дуже цікаво читати сторінки районки, яка знову почала виходити у 1943 році після звільнення ра-йону від окупантів. Невеличкий спочатку листок тира­жем у 500 примірників став справді помічни­ком, агітатором та інформатором. В од­ному з номерів можна прочитати, як на збо­рах колгоспники арті­лей села Шийківка ух­валили на власні кош­ти збудувати 3 літаки і передати їх фронту. 15 тисяч карбованців вніс голова колгоспу ім. Калініна В.Т.Синицький, по 5 тисяч — колгосп­ники Я.І.Горенко,П.З.Грабар, О.С.Синицький та інші.

Районка розповіда­ла про трудові подвиги передовиків МТС - бри­гадира Івана Плохого, трактористів Сергія Голохи, Ганни Курінець, Максима Шкоди.

Газета - активний учасник відбудови на­родного господарства району. Про кожну пере­могу в цій справі розпо­відала вона, ділилася зі своїми читачами бодай найменшими досягнен­нями.

Докладно сповіщала районка про подвиги на фронті Г.Й.Шутька, Г.А. Запорожченка, про ге­роїзм Василя Колісника, інших наших земляків, про трудові подвиги жінок у тилу. Майже в кожному номері  — повідомлення про не­втомну працю ланкових П.Лях, О.Швайко, Є.Шевченко, Г.Шарко, В.Кальченко, жінок-трактористок.

І у повоєнні роки «Ра­дянське село» радує своїх читачів різномані­тними розповідями про життя-буття району.

1 травня 1962 року вийшов останній номер «Радянського села». Бо саме тоді район вкотре розформували.

Відновилася районка у березні 1967 року, саме тоді вийшов перший но­мер «Трудової слави», спадкоємниці «Ленінсь­кого шляху» і «Радянсь­кого села». І з того часу «Трудова слава» крокує в ногу з часом, всі праців­ники редакції прагнуть тримати руку на пульсі району, розповідати чи­тачам про кращих лю­дей, про проблеми і шляхи їх вирішення.