МІСЯЦЬ БОРОТЬБИ З РАКОМ ГРУДЕЙ

У 1993 році Всесвітня організація охорони здоров`я виголосила жовтень щорічним місяцем боротьби з раком грудей. Відтоді минуло чимало часу, проте проблема високої захворюваності на рак молочної залози залишається так само актуальною. Жінки продовжують помирати від цієї страшної хвороби. Онкологічні захворювання грудей в Україні посідають перше місце за смертністю. Кожні 35-37 хвилин українські лікарі виявляють новий випадок раку молочної залози. І щогодини одна жінка в Україні від цієї хвороби помирає. Кожна жінка, яка захворіла на рак молочної залози, у середньому втрачає 17-18 років життя.

Низьким є й показник п'ятирічнго виживання в Україні пацієнток, хворих на рак молочної залози -56,2 %. В країнах ЄС він становить 79%, а у США - 90,1%. Варто зазначити, що низьке виживання пацієнтів характерна не лише для нашої країни, а й для багатьох інших країн Східної Європи. Серед основних причин цього - брак державних коштів і відсутність національної стратегії боротьби з раком, пізня чи неповна реалізація скринінгових програм, децентралізація лікування раку і, звичайно, обмежений доступ до стандартів терапії.

Чому так відбувається? Прикро визнавати, проте українські жінки неохоче відвідують мамолога чи, тим паче, онколога. Навіть якщо виявляють зміни під час самообстеження грудей. Дехто, боячись почути страшний діагноз - рак грудей, відкладає візит до лікаря, пацієнтки вдаються до нетрадиційних методів лікування, звертаються до так званих народних цілителів, вважаючи, що лікування буде радикальним. Ця страшна помилка призводить до того, що хворобу діагностують на пізніх стадіях.

Деякою мірою провину можна перекласти на спосіб життя сучасної жінки. Природою передбачено, що вона має народжувати дітей і годувати їх грудьми, а не вважати, що  «двоє дітей - це вже забагато» та переводити дитину з грудного молока на штучні суміші через декілька місяців після народження. Крім того, розвитку захворювання сприяють й інші фактори. Серед них - куріння, часті стреси, аборти, гормональні порушення, гінекологічні хвороби.

У визначенні захворювань молочних залоз надзвичайно важливим аспектом є самообстеження. Відомо, що у восьми випадках із десяти зміни першою виявляє сама жінка, і лише в одному випадку з десяти патологію вперше виявляє лікар під час огляду. Важливо аби кожна жінка знала про необхідність і правила проведення самообстеження грудей.

Як своєчасно розпізнати хворобу?

Діагностику завжди розпочинають з клінічного обстеження молочних залоз - огляду і пальпації. Визначають ступінь формування залоз, форму, розміри, звертають увагу на стан шкіри, форму соска, наявність і характер виділень із соска. Проводиться поверхнева і глибока пальпація залоз і лімфовузлів, визначається наявність ущільнень та їх характер.

Здійснюють рентгенівську мамографію. Це найобережніше з усіх рентгенівських досліджень, яке проводиться на спеціальних рентгенівських апаратах. Після 40 років рентгенівська мамографія має проводитися 1 раз на 2 роки, якщо немає особливих показань для частішого проведення дослідження. Можливість розпізнати патологічні процеси у молочних залозах становить 95%. Мамографія, як і інші дослідження, проводиться у першу фазу менструального циклу - з 5-го по 12-й день.

Ультразвукове дослідження молочних залоз дозволяє з високою точністю розпізнати вузлові утворення, дифузні зміни, дає можливість оцінити структуру осередку ураження, його щільність, глибину розташування. До недоліків методу можна віднести труднощі виявлення пухлин маленьких розмірів на фоні  жирової тканини. Дослідження проводиться також у першу фазу менструального циклу.

Пункційна біопсія з подальшим цитологічним дослідженням - вивчення тканин пухлини на наявність в них злоякісних клітин. Це один з найважливіших у діагностиці пухлинних утворень молочних залоз. Його точність сягає 90-100%.

Останні роки відмічені стрімким розвитком генетики злоякісних захворювань. Уже не викликає сумніву роль спадкової та сімейної схильності в розвитку раку молочної залози. Жінки із сімейним анамнезом хворих родичів на рак молочної залози (мати, сестра, донька) мають ризик розвитку захворювання у 3-5 разів вищий.

Які методи профілактики?

У нашій країні, як, до речі, і у всьому світі, спостерігається тенденція до зростання захворюваності на рак молочної залози. І тут зусиль самих лише медичних працівників замало. Позитивних результатів можна досягти лише в одному випадку - об єднання зусиль усіх зацікавлених сторін - держави, лікарів і громадян. Необхідна пропаганда здорового способу життя, здорового материнства, грудного вигодовування.

Олена Волкова.

Лікар Борівської ЦРЛ.