ПРАВОВИЙ СТАТУС БІЖЕНЦІВ В УКРАЇНІ

Міжнаціональні конфлікти, громадянські війни на міжнаціональному та релігійному ґрунті призводять до змушеного переселення: тисячі людей вимушені шукати притулку в інших країнах. На міжнародному рівні правовий статус біженців закріплений в Конвенції про статус біженців ООН 1951 р. та Протоколі щодо статусу біженців 1967 року. Конвенція про статус біженця визначає, що біженцем може визнаватися будь-яка особа, яка в результаті певних подій, що відбулися до 1 січня 1951 р., і через цілком обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознакою раси, віросповідання, громадянства, належності до певної соціальної групи чи політичних переконань перебуває за межами держави свого громадянства і не може користуватися захистом цієї держави або не бажає скористатися таким захистом унаслідок таких побоювань; або не маючи певного громадянства і перебуваючи за межами держави свого попереднього звичайного місця проживання в результаті подібних подій, не може або не бажає повернутися до неї.

В українському законодавстві, а саме ст.1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» регламентує поняття біженець - особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Особі, яка звернулася з заявою про визнання біженцем або

особою, яка потребує додаткового захисту видається довідка про звернення за захистом в Україні - це документ що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України.

Якщо особа визнана біженцем їй видається посвідчення біженця. Посвідчення біженця є паспортним документом, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його біженцем в Україні і є дійсним для реалізації прав та виконання обов'язків, передбачених Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" та іншими законами України.

У вище згаданому Законі також вживаються терміни:

- особа, яка потребує додаткового захисту - особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та цього Закону, але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.

Якщо особа визнана особою, яка потребує додаткового захисту їй видається посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту. Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, - паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує тимчасового захисту, і є дійсним для реалізації прав та виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Борівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.