Життя прожити  - не поле перейти

Стежка... Життєва стежина... У кожного з нас вона своя, неповторна, особиста. Це стежка, яку ми обираємо і якою йдемо все життя. У когось вона рівна та щаслива, а в когось важка й терниста.

Довгу, яскраву та багату на події життєву стежку подарувала доля Семидоцькій Ганні Йосипівні, яка відсвяткувала своє 90-річчя. Ганна Йосипівна народилася 1 червня 1925 року у Боровій.

Усе життя ювілярки пов’язане з працею на землі, яку вона любить ще змалку. Семидоцька Г.Й. працювала на городництві і польових роботах у колгоспі. Жінка щодня вирушала на роботу в поле, де її привітно зустрічали вранішнє сонечко, лагідний  вітерець та веселе щебетання пташок. Важкою була праця на польових роботах, але вона приносила велике задоволення цій жінці. А вдома щовечора двоє діточок чекали на свою матусю, яка дарувала їм свою ніжність і любов. Її пам’ять зберегла багато цікавих моментів з біографії та спогадів про людей, з якими довелося зустрітися на життєвій дорозі.

У День народження в хаті   Ганни Йосипівни було гамірно.  До неї з привітаннями прийшло багато гостей: рідні, сусіди, знайомі. Радо зустріла ювілярка і працівників територіального центру на чолі з директором Зоєю Костюченко. Від них іменинниця приймала квіти, солодощі та найщиріші побажання.