Головна » 2016 » Червень » 30 » Зустріч через 50 років
12:31
Зустріч через 50 років

Зустріч через 50 років

Вона стоїть на пагорбі і тому її видно здалеку. Й височить ніби фортеця, фортеця колишніх захисників від нападу половців, татар та інших ворогів. Але сьогодні це школа, яка дає дорогу в самостійне життя юнакам  і дівчатам, а вони завтра будуть разом із старшим поколінням продовжувати будівництво нової держави, держави – Україна.

…Іду від Гороховатської зупинки по алеї до моєї святині – школи. Мене оточують високорослі берези, липи, інші дерева. Господи, як вони виросли за 50 років, що минули після останнього дзвінка для мене, інших однокласників. Вдивляюсь в цей особливий зелений парк і бачу, що окремі дерева не витримали десятиліть і засохли, вірніше померли. Знаєте, в них я мимоволі побачив тих однокласників, які вже відійшли в світ інший. Бачу в них Світлану Приходченко, відмінницю, природнього математика, адже недаремно вона після школи поступила в університет на фізмат. Бачу Леоніда Висоцького, Анатолія Яценюка, Тамару Татаріну (була директором Чернещинської школи), Леоніда Дегтярьова, Миколу Головка. Але живих, на щастя, ще лишилось багато моїх однокласників. Тому, напевно, і радісно буяють багаторічні дерева. Це саме вони своїм тихим веселим шепотінням верховіть ніби вітають колишніх випускників, вчителів, які дали нам дорогу у самостійне життя.

Так, нещодавно відбулася зустріч випускників Гороховатської школи, які закінчили її в 1966 році. Цей випуск був унікальним, бо останній дзвінок того року пролунав для двох класів – 10 і 11.  Спочатку всі, хто прибув на цю зустріч, пройшли подвір’ям школи, а потім зайшли в її приміщення. І, звичайно, завітали до класу, де проходило навчання.

Зустріч відкрила нинішній директор школи Тетяна Таранова. Вона привітала всіх присутніх, побажала здоров’я і всього найкращого в житті. І надала слово класному керівнику колишніх одинадцятикласників Михайлу Лук’яновичу Гомону. Він з радістю пригадав ті давні часи, коли навчав, виховував юнаків та дівчат, з гордістю назвав таких колишніх учнів, як Володимир Купріянов (нині доцент, кандидат сільськогосподарських наук), Віталій Калінін (працював лісничим Сеньківського лісництва), Світлану Приходченко – кращого математика класу, Василя Гомона, який з перших днів брав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, Василя Калюгу (тривалий час очолює фермерське господарство) та інших. Він також пригадав педагогів школи І.С.Кириченка, М.І.Рівчака, О.Т.Колісник, К.М.Давигору, Н.О.Неню, О.Я.Савченка...

Добрими словами говорила про колишніх своїх вихованців учителька хімії Ольга Тимофіївна Колісник, пригадала, як у ті далекі часи часто доводилось пішки ходити у віддалені села, відвідувати дітей багатодітних сімей, вести виховну роботу серед підростаючого покоління. Розповідала, як будували цю нову школу, як обладнувала кабінет хімії, самостійно діставала різні реактиви, необхідні прилади для проведення дослідів.

Катерина Митрофанівна Давигора у своєму виступі також з великим задоволенням пригадувала ті далекі часи. Розповідала про масові заходи, які організовувала в школі, часто виїздила з дітьми на ферми, де для дорослих ставили концерти. На зустрічі був присутній незмінний музикант, баяніст Петро Митрофанович Ко-лісник. Це він постійно з учнями організовував і проводив концерти у школі, на виробничих ділянках місцевого колгоспу, будинку культури.

Хочу підкреслити, що педагоги, які виступали, багато сил, енергії в ті далекі часи віддавали вихованню підростаючого покоління, вчили дітей патріотизму, поваги до старших, прищеплювали любов до праці.

Потім виступили самі колишні випускники. Серед них Віталій Калінін, Марія Лєщенко (Кісєльова), Василь Калюга, Михайло Малій та інші, які з великою вдячністю згадували своїх вчителів, щиро дякували їм за їх невтомну працю. До речі, у своєму виступі Василь Калюга, який тривалий час був головним агрономом колгоспу «Родіна», а потім очолив його, нині – успішний керівник фермерського господарства, сказав, що всі його досягнення – це також велика заслуга колишніх вчителів. Особливо відзначив учителя хімії Ольгу Тимофіївну Колісник. Від усіх випускників він подарував школі картину. Серед присутніх на зустрічі також були колишні випускники Олександр Калюга, Володимир Давиденко, Ніна Єришова, Іван Богдан, Валентина Ткачова та інші.

Після офіційної частини зустріч продовжилась на березі Червонооскільського водоймища з польовою кашею, салатами і різним їством.

…Роз’їжджались по домівках всі у піднесеному настрої. І дорога кожного з випускників пролягала повз школу, її зелений парк, який добре пам’ятає всіх нас, тих, які 50 років тому пішли в самостійне життя. І бажанням кожного було, щоб ще багато років буяв цей прекрасний парк і надалі зустрічав колишніх випускників Гороховатської школи.

Василь КОЛІСНИК.

Член національної спілки  журналістів України.

 

 

Переглядів: 249 | Додав: trudovaslava | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar