ЗАПЛЮЩ ОЧІ, ДИВИСЬ СЕРЦЕМ

На минулому тижні в Борівському РБК відбувся показ знакового українського фільму «Поводир, або Квіти мають очі».

Цю стрічку фахівці вважають проривом в українському кіно, тому саме її було номіновано на «Оскар» Українським Оскарівським комітетом у 2014 році. «Поводир» – це кіно про людей, які не зрадили переконанням, поняттям честі, правди, гідності, носіями яких вони є. Це фільм, який здатен об’єднати українців у спільній боротьбі за свою Батьківщину. В ньому зосереджений дуже вагомий виховний потенціал, адже в основі картини – реальна історія про страту кобзарів під Харковом на початку тридцятих років минулого століття, яка довгі роки замовчувалась і приховувалась від населення. Саме знання історії свого народу є надійним фундаментом формування справжнього здорового патріотизму.

Приємною несподіванкою для глядачів стало спілкування з 18-річним бандуристом з Києва, членом Київського кобзарського цеху, Василем Жоваником, який зіграв епізодичну роль в цьому фільмі.

- Фільм знімався в різних куточках України. – розповідає Василь. - В зйомках брали участь справжні бандуристи, члени Київського кобзарського цеху. Тема фільму дуже близька режисеру, дійсно вистраждана серцем (тому і гаслом його є фраза «Заплющ очі, дивись серцем!»), адже Олесь Санін сам грає на бандурі, торбані, колісній лірі, продовжує лірницьку традицію. Він був поводирем останнього українського лірника Івана Власюка, виготовляв музичні інструменти, успадкувавши ремесло від діда. Входить до Київського кобзарського цеху.

Василь Жованик влучно доповнив атмосферу після показу ліричними українськими баладами.

Показ фільму у Боровій став можливий завдяки фонду «З країни в Україну» і проводився на благодійній основі. Кошти, зібрані глядачами під час перегляду склали суму 353 грн. і будуть витрачені ГО «Суспільна служба України» на потреби воїнів АТО.

Цей знак встановлено в саду ім. Т. Г. Шевченка біля театру опери та балету у Харкові 14 жовтня 1997 року на вшанування пам'яті кобзарям, бандуристам, лірникам, що були знищені радянською владою переважно у 1930-х роках. Кількість жертв за різними підрахунками становить від 200 до 337 музикантів.

Оксана ДУДНИК.