Головна » 2015 » Лютий » 21 » НА ТЕМИ МОРАЛІ...
13:46
НА ТЕМИ МОРАЛІ...

ДОБРО ТВОРИТЬСЯ ПРОСТО - НІ ЗА ТАК…

На Донбасі триває неоголошена війна. Страшна, жорстока, немилосердна не лише для конфліктуючих сторін, а для всіх, без винятку, хто проживає чи ненароком опиниться на території бойових дій і навіть  за десятки кілометрів  від вогняного пекла.

Волноваха, Донецьк, Маріуполь, Краматорськ… Хіба могли ще вранці жителі цих міст  подумати, що через годину-дві над їхніми головами пролетять  «гради» і горітиме навколо земля, усіяна численними трупами? Хіба  чекала такої жахливої смерті  молода матуся з Краматорська, яка під час  зухвалого обстрілу  міста з боку терористів, власним тілом накрила свого трирічного синочка? Хлопчик вижив, але залишився  без рідної неньки.

Понад мільйон жителів Донецької та Луганської областей, рятуючись від війни, змушені покинути все, що наживалося роками, і шукати  спокійного життя в інших містах і селах, де слава Богу, зберігається мир. Не стала винятком і наша Борівщина, яка гостинно прихистила тимчасових переселенців з буремного Донбасу. Лише в районному центрі зараз  постійно проживає близько трьохсот  чоловік. Серед них - сім`ї з малолітніми дітьми, людьми похилого віку. Багато  з них прибули  в наш край, не маючи  навіть найнеобхіднішого для проживання. Назустріч пішла наша влада: як райдержадміністрація, так і  Борівська селищна та сількі ради.  Працездатним допомагають влаштуватися на роботу, винайти житло, в разі нагальної потреби надають матеріальну допомогу.

Як свої власні, сприйняли проблеми вимушених переселенців  і більшість борівчан.  Вони  за найнижчими цінами  здають в оренду житло. Багато  з них взагалі беруть плату лише за комунальні послуги. Люди, розуміючи як важко без нічого ненароком опинитися в  чужій стороні, безкоштовно пригощають переселенців  домашніми овочами, консервами тощо.

Але, на жаль, є й такі, які  користуючись безвихідною ситуацією «втікачів від війни», намагаються розбагатіти на їхньому горі.  От і недавно в редакцію газети  звернулась  молода мама Ольга. Вона  разом з чоловіком, маленькими дітками та батьками-пенсінерами  з листопада минулого року орендує будинок.  Поселяючись, домовилися з господаркою  за оплату комунальних послуг та  додаткову плату за проживання.

Але згодом всього цього  власниці житла виявилося замало. Оскільки потік переселенців не припиняється і знайти в оренду житло нелегко, жінка вирішила вдвічі  збільшити плату, а в інакшому  випадку пригрозила  «викинути на вулицю». Серед зими?! З дітьми, з пенсіонерами!  Почала вигадувати історії про несплачені  квартирантами комунальні, інше. Але, як виявилося, це все було шито білими нитками. Кошти за комунальні послуги віддавалися  хазяйці регулярно, а за оренду взагалі  заплачено авансом.

- Спасибі,- розповідає Ольга,-   в ситуацію на наше прохання втрутилася заступник голови Борівської селищної ради Юнона Жук. Серед зими ніхто не має права виселити людей на вулицю.Тож  сьогодні поки що все добре. Погрози припинилися.  Дай Бог, щоб назавжди.

...Життя. Воно таке непередбачуване. Сьогодні все гаразд. А завтра?

 Ніхто з нас не застрахований від неприємних несподіванок.Тож ніколи не ставте свої інтереси вище  за інших (а на війні взагалі гріх наживатися). Навчіться  слухати оточуючих, по можливості допомагати, не проходити   байдуже повз того, хто плаче, хто потребує допомоги. Бо колись так же байдуже хтось пройде мимо вас.

І не чекайте плати за добро, добро твориться просто – ні за так, як розквіта і опадає мак, як мед  приносить бджілка-трудівниця, як в небі загоряється зірниця...

Оксана ДУДНИК.

 

 

Переглядів: 178 | Додав: trudovaslava | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar