Головна » 2016 » Березень » 2 » Фестиваль Афганської пісні
16:28
Фестиваль Афганської пісні

 

Будь-яка війна - це катастрофа для людства. Вона нехтує найбільшою цінністю на землі - людським життям. У війні немає переможених і переможців. Найстрашніше і найбезглуздіше у світі - це війна

15 лютого цього року виповнилося 27 років відтоді, як вивели з Афга-ністану радянські війська, але рани цієї війни кровоточать і досі. Серед нас живуть люди, які в 20-30 років стали свідками й учасниками воєнних подій в Афганістані.

На  фестиваль афганської пісні, що відбувся 15 лютого в Борівській ЗОШ №1, учні запросили  воїна-інтернаціоналіста Нікандрова Євгенія Павловича, який поділився своїми спогадами, розповів про непрості роки служби в далекій країні.

Через цю безглузду десятирічну війну пройшли майже 700 тисяч чоловік. І серед них 30% - українці. Звання Героя Радянського Союзу було присвоєно 72 військовослужбовцям, з них - 12 українцям. 15 тисяч солдат загинуло у радянсько-афганській війні. Ця війна завдала людям стільки болю, горя, смутку!

І поки на Землі існують “гарячі точки”, поки порушується біблійна заповідь "Не вбивай!", ми не повинні заспокоюватися. Там, де пролилася кров, виростає ненависть. Де виростає ненависть - сіється смерть.

Учні 8-10 класів з почуттям виконували тематичні пісні: "Я проклинаю війну" (8-А), "Не твоя війна"(8-Б), "Афганістан" (9-Б), "Каравани" (10). Як і завжди чудовими ведучими були Оксана Коверіна та Ярослава Полинько.

Нехай поетів робить

                                 не війна,

Нехай черпають фарби

                        тільки з миру.

Кохання, барви квітів

                                    і весна

Натхненням наділяють

                                їхню ліру.

Та світом править,

                    мабуть, сатана,

І викликає гнів,

                     і мутить розум,

І на планеті ще жива війна,

І юне покоління

                          люто косить.

Хтось нові приміряє

                                   ордени,

А інший набива в кишені

                                      гроші,

І знову мати

                   віщі бачить сни,

І знов - відправа в серці

                        за померлих.

І вчиться

      необстріляний солдат

Ремеслам різним

                     на війні одразу.

Ми не повинні забувати жертв Афганістану, як і всіх інших жертв, які поніс наш народ тільки через те, що не сам керував долею своїх громадян, а ними розпоряджався хтось інший. Це потрібно для того, щоб нові Афганістани не повторювалися для  наших людей ніколи.

Надія КАШПОР.

Педагог-організатор Борівської ЗОШ №1.

Переглядів: 54 | Додав: trudovaslava | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar